ТАТАРЧУК +

Проєкт «Паляниця», започаткований Жанною Кадировою у 2022 році, зараз відомий у всьому світі – для міжнародної аудиторії він став одним зі знакових творів українського мистецтва періоду російського повномасштабного вторгнення. На виставці представлені три скульптури з цієї серії. Одна виготовлена з річкового каменю, який Кадирова знайшла на Закарпатті. Другу мисткиня створила з уламків, що пливли Дніпром у напрямку його гирла після того, як російські загарбники підірвали Каховську дамбу. Третій твір є роботою Вальдемара Татарчука, який вважає цю практику Кадирової взірцем для наслідування та вмінням, яке йому ще потрібно опанувати. За матеріал для своєї кам’яної хлібини він обрав вапняк, м’яку та легку в обробці породу. Водночас він менш тривкий та не робить такого враження, як більшість річкового каменю, з якого Кадирова створює свої роботи. Тому звернення до вапняку є вибором каменяра-початківця, адже Татарчук раніше не працював з цим матеріалом. Однак для митця це має й символічний вимір: Татарчук розглядає використання вапняку як алегорію на вибір, зроблений у Польщі та, ширше, в Європі, котра уникає зусиль та шукає простих (і не обов’язково найкращих) рішень..

​​Жанна Кадирова, народилася в 1981 році у Броварах, Україна. Закінчила Державну художню середню школу ім. Т.Г. Шевченка (відділення скульптури). Учасниця групи Р.Е.П. Створює site specific проекти: скульптури, мозаїки, інсталяції, об’єкти, акції. В своїй практиці фокусується на локальних контекстах, взаємодіє з місцем та людьми. Двічи була учасницею українського павільйону на Венеційській 56, 55 бієнале та учасницею головного проекту 57 Венеційської бієнале. Живе та працює у Києві.