«Коли я в Україні, мене питають про Польщу. Коли я в Польщі мене питають про Україну» — це багатошарова персональна виставка польського художника та куратора Вальдемара Татарчука, яка відкриває українській аудиторії його різносторонню творчу ідентичність.
Виставка означує повернення Татарчука до власної художньої практики після багатьох років керівництва галереєю «Лабіринт» в Любліні, що розташована за 100 км від польсько-українського кордону, та в якій він зосереджувався на підтримці робіт інших митців. Цей досвід суттєво вплинув на його художню мову, сформувавши ключові риси його творчості: політичну чутливість, увагу до Іншого, співпрацю та співіснування. Робота, що відкриває експозицію — «Рухаючись на схід» — буквально втілює як політичний, так і мистецький рух художника назустріч українському мистецтву: його підтримці та його постійній присутності в цьому культурному просторі.
Проєкт складається з двох частин. Перша об’єднує роботи, створені у співпраці з українськими митцями — давніми друзями та колегами, які прийняли запрошення Татарчука взяти участь у спільному художньому діалозі. Ця частина перегукується з духом галереї «Лабіринт», яка під керівництвом Татарчука стала експериментальною інституцією з виразним антиінституційним підходом. У періоди політичних і соціальних потрясінь в Польщі «Лабіринт» залишалась активною та чутливою, орієнтуючись на мистецьку, а не бюрократичну логіку. Галерея відіграла важливу роль у підтримці українських митців та розвитку польсько-української мистецької співпраці від самого початку роботи Татарчука.
Друга частина виставки заглиблюється у внутрішній світ художника, представляючи його індивідуальні роботи та документацію перформансів. Цей інтимний, рефлексивний простір розкриває особистий вимір, який довгий час залишався у тіні його кураторської діяльності. Хоча аудиторія міста Дніпра вже знайома з постаттю Татарчука як освітянина та куратора, ця архівна частина виставки виразно показує його як одного з важливих перформерів, який від кінця 1980-х послідовно досліджує перетин тілесного та політичного, рухаючись у бік емпатії, солідарності та співбуття.